Зеленський дав звання Герой України загиблим бійцям Віталію Карвацькому та Олегу Яровому

Про це повідомляє Офіс Президента України. "За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові", – йдеться в документі.

Що відомо про Віталія Карвацького?

На початку повномасштабної російської агресії Віталій Карвацький добровільно мобілізувався до лав територіальної оборони. Протягом 2022 – 2023 років виконував бойові завдання на найскладніших напрямках фронту, був на передових позиціях і брав активну участь у складних штурмових операціях.

У січні 2024 року добровільно перейшов до 3-ї окремої штурмової бригади, яка була спрямована на Авдіївський напрямок, де в той час тривали інтенсивні бої. На околицях Авдіївського коксохімічного заводу захисник знищив 8 російських піхотинців. У березні брав участь у боях за Орлівку та Семенівку на Покровському напрямку.

З квітня 2024-го продовжив службу як оператор ударних FPV-дронів на Харківському напрямку. Особисто знищив понад 600 ворожих піхотинців, десятки одиниць бронетехніки, зокрема танки, БМП та БТР, а також численні бліндажі й укріплені вогневі точки ворога. Це суттєво послабило наступальний потенціал окупантів.

Воїн загинув 12 червня 2025 року внаслідок удару російського FPV-дрона по автомобілю, у якому їхав на позицію.

Що відомо про Олега Ярового?

Олег Яровий був сапером 108-го окремого штурмового батальйону безпілотних систем ("Вовків Да Вінчі") 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка. У серпні 2024 року в місті Українську на Донеччині залишився сам проти штурмової роти окупантів і протягом тижня відбивав атаки, щоб зберегти позицію.

У вересні в Селидовому під час ворожої атаки воїн зазнав поранення, але відмовився від евакуації, відібрав боєкомплект ворога та самостійно організував оборонну позицію. Він перебрав на себе керування воїнами ТрО, які опинилися в напівоточенні. Це дало змогу відбити російські атаки та стабілізувати ситуацію на цій ділянці фронту.

У грудні в селищі Новопустинці залишився на позиції сам на сам із переважними силами противника. Маючи в руках лише один кулемет, знищив понад 20 окупантів. Завдяки цьому вдалось утримати рубіж, який мав тактичне значення для всієї лінії оборони його батальйону.

У березні 2025 року захисник самостійно навчився керувати дронами та використовував їх для забезпечення евакуації поранених, підвезення боєприпасів та коригування вогню. Це врятувало десятки життів побратимів.

Боєць загинув 10 липня 2025 року під час російської атаки у стрілецькому бою, захищаючи позицію до останнього.