Шпигунський скандал розкрив космічну програму України

Шпигунський скандал розкрив космічну програму України
Шпигунський скандал розкрив космічну програму України
На початку липня київський суд визнав винуватим у шпигунстві і засудив до 15 років за ґратами співробітника Державного космічного агентства (ДКАУ) Леоніда Касторського.

В тексті вироку можна знайти подробиці, які документи шпигун передавав російській ФСБ. Вони проливають світло, чим планує займатись космічна галузь України в найближчі роки, пише ВВС News Україна.

За даними слідства, в 2024-2025 роках співробітник ДКАУ регулярно скидав координати стратегічних підприємств, фотографував і передавав в Росію секретні документи, що потрапляли до його рук.

Зокрема, це дані про плани співробітництва України з іншими державами у створенні космічної і військової продукції.

Один з цих документів – лист ДКАУ від 4 лютого 2025 року, у якому розкриваються домовленості щодо перспектив створення Україною у співпраці з Польщею угруповання супутників і ракетної системи для виведення корисного вантажу на орбіту методом повітряного старту.

Публічно про розробку такої системи не повідомлялося.

Однак відомо, що в березні 2022 року Польща і Україна домовились про співпрацю в космічній галузі, а на зустрічі був представник приватної компанії з “українським корінням”, яка розробляє ракету-носія повітряного старту.

Польське космічне агентство не відповіло на запит ВВС.

А виконуючий обов’язки голови українського космічного агентства Володимир Міхеєв не заперечив, але й не підтвердив інформацію про домовленість із сусідньою державою.

У відповіді на запит він наголосив, що ця інформація стосується об’єктів подвійного використання, а отже не може бути оприлюднена.

“Під час збройної агресії Російської Федерації… запрошувана вами інформація відноситься до інформації, що стосується національної безпеки, а її розголошення може завдати істотної шкоди цим інтересам”, – повідомив керівник ДКАУ.

Що відомо про ці домовленості

Джерело ВВС в українській космічній галузі каже, що перемовини про співробітництво з Польщею тривають останні декілька років.

Однак він не вважає досягнуті домовленості “проривом”. За словами співбесідника, це поки що віддаленні плани без конкретного розуміння термінів і фінансування.

“Все залишається на рівні розмов. Були зроблені первинні дослідження, на цьому все завершилось. Чи буде фінансування цього проєкту? Я вважаю, що вірогідність того, що Польща буде це фінансувати, дуже низька”, – сказав він.

Без польського фінансування розраховувати на успіх важко. Якщо ж Варшава виділить необхідні фінанси, то створення такої ракетної системи може зайняти 6-7 років, вважає представник галузі.

Експерт із питань космічної діяльності, ексрадник голови ДКАУ Андрій Колесник пояснює ВВС News Україна, що приблизно 10 років тому, коли Польща тільки запускала своє космічне агентство, вона зверталася за допомогою до Києва, зокрема щодо спільного створення супутників і ракетних систем. Але далі розмов ці пропозиції не просунулися через “матеріальну зацікавленість певних людей”, каже фахівець.

“Далі ідей це не пішло, оскільки в нас усі хотіли щось з цього мати, скажімо так”, – зазначає він.

Щодо нових домовленостей, то, на його думку, вони поки що не мають практичної перспективи, в першу чергу через повномасштабну війну в Україні і дефіцит фінансування космічної галузі.

Однак, при цьому Колесник наголошує, що проєкт повітряного старту насправді до війни активно розроблявся в ДКАУ, навіть був аванпроєкт (вид вихідної технічної документації, що містить обґрунтування розробки продукції та її показників). Пізніше цю ідею взяла собі одна з приватних фірм, яку створили ветерани української космічної галузі.

Що таке повітряний старт

Це метод запуску космічних ракет зовсім не новий. На словах виглядає доволі просто. Великий транспортний літак підіймає на значну висоту ракету-носій і там вже запускає її в космос.

Найбільш амбітним таким варіантом космодрому мала бути українська “Мрія” – найбільший в світі транспортний літак Ан-225. Передбачалося, що він нестиме на собі космічний корабель і ракету-носій, які запускатиме з висоти, фактично замінюючи першу ступень ракети. Однак цей проєкт “повітряного старту” так і не відбувся, а єдиний льотний екземпляр “Мрії” знищений під час боїв за аеропорт Гостомеля навесні 2022 року.

Проєкти з добудови другого Ан-225 чи використання для “повітряного старту” іншого великого літака – Ан-124 “Руслан” – так і не були втілені в життя.

Однак до цієї ідеї повернулися в 2019-20 роках. В грудні 2020 року Кабінет міністрів затвердив перелік пріоритетних інвестиційних проєктів, де сказано про розробку ракетно-космічного комплексу повітряного старту. Щоправда, цей проєкт не отримав необхідного фінансування.

Згодом стало відомо, що українські космічні підприємства, зокрема “Південмаш” все ж почали розробку ракети-носія для повітряного старту під назвою Boy Launcher, але замовником виявилась приватна британська компанія Orbit Boy, яку заснували колишні керівники українського космічного агентства – Любомир Сабадош, Юрій Алексєєв та Володимир Усов.

Ракета вагою 14,5 тонн, діаметром 1,4 м і довжиною 11,6 м мала б стартувати після скидання з вантажного літака-носія Іл-76 та виводити до 200 кг корисного навантаження, наприклад мікросупутники, на низьку навколоземну орбіту.

У травні 2021 року було випробувано твердопаливний двигун першого ступеня, у квітні 2022 року виготовлено інженерну модель ракети-носія.

Саме представник компанії Orbit Boy був на перемовинах українського і польського космічних агентств в березні 2022 року, де обговорювались перспективи системи повітряного старту.

Як вона виглядатиме на практиці? Андрій Колесник пояснює, що надлегку ракету скидатимуть на парашутах над океаном.

“Сама ідея виглядає так: з великого транспортного літака, наприклад Іл-76, десантується на парашуті візок, на якому ракета. Під час польоту візок від’єднується, а ракета завдяки своїм стабілізаційним площинам стабілізується в польоті, потім запускається двигун і вона приблизно з висоти 8 км починає свій політ”.

Така модель запуску – не новинка. Ще в 1970-х роках її протестували американці, але попри успіх проєкт не отримав зацікавленості у військових та необхідного фінансування. Наприкінці ХХ ст. – початку ХХІ ст. повітряний старт успішно використовували десятки разів американські і британські космічні компанії, наприклад Orbital Sciences Corporation.

Однак популярності цей спосіб запуску не набув.

І це при тому, що повітряний старт має низку переваг, каже Колесник. Вирішується проблема з доступом до космодрому, скорочується час підготовки і частково “заміщується” роль першого ступеня ракети, що знижує вартість системи.

Команда Orbit Boy у вересні 2022 року представила модель своєї ракетної системи на виставці в Польщі і оголосила, що “з нетерпінням чекає на співпрацю з польськими партнерами щодо встановлення автономного доступу до космосу з європейського континенту”. Також відомо, що для підготовки запуску і заправлення ракети твердим паливом буде використовуватись авіабаза на Сицилії.

У Києві зачепер отримав удар струмом на вагоні потяга і загинув