Ірпінська війна: мер Маркушин під арештом після звинувачень від ексзабудовника Карплюка
Проблеми у мера виникли через звинувачення відомого забудовника Володимира Карплюка в організації незаконного виїзду закордон, зазначає видання NGL.media.
При цьому за можливе адміністративне правопорушення, як стверджує адвокат Маркушина, йому загрожує максимальне покарання – до 7 років ув’язнення. Справа, яку сам Маркушин називає «політичним замовленням», набула широкого розголосу не лише через неадекватність і вибірковість правосуддя, а ще й тому, що він достойно проявив себе як лідер громади під час боїв за Ірпінь.
Наприкінці березня 2022 року Маркушин створив і очолив добровольче формування територіальної громади (ДФТГ). Протягом кількох наступних місяців він особисто клопотав про безмитне ввезення в Україну автомобілів для цього формування. Але жоден з цих автомобілів військові не отримали – їх ймовірно просто розібрали на запчастини і розпродали.
Журналісти виявили принаймні пʼять таких автомобілів, в тому числі преміум-класу. І якщо факт продажу (нехай і по запчастинах) гуманітарної допомоги буде офіційно доведений, це справді може загрожувати Маркушину і його партнерам реальними термінами.
«Беремо в руки зброю і воюємо за наше місто!»
«Я хочу попросити і хочу звернутися до всіх мешканців, до всіх українців – об’єднуємось! Беремо в руки зброю і воюємо за наше місто, кожен за своє місто і воюємо за Україну!», – закликав мер Ірпеня Олександр Маркушин 4 березня 2022 року. На той момент росіяни атакували місто відразу з кількох напрямків, але Ірпінь зміг вистояти – в тому числі завдяки бійцям місцевої територіальної оброни.
Через кілька тижнів, коли росіян змогли відкинути від міста, в Ірпені створили добровольче формування, а тодішній командувач Сил територіальної оборони ЗСУ бригадний генерал Юрій Галушкін призначив Маркушина його командиром. Опікуватися новоствореним ДФТГ генерал Галушкін доручив командиру військової частини А7299.
«Добровольчі формування територіальних громад – це воєнізовані підрозділи, сформовані на добровільній основі з місцевих мешканців. Добровольці таких формувань не є військовослужбовцями, тому не слід плутати ДФТГ з теробороною, – пояснює юристка Світлана Ільницька з адвокатського об’єднання «ЛІ партнерс». – Хоча свою безпосередню діяльність ДФТГ здійснює під керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони ЗСУ за територіальним принципом».
Олександр Маркушин (фото Facebook)
Добровольчі формування територіальних громад не мають статусу юридичної особи, тому не можуть мати власних грошей та майна, а отже напряму отримувати гуманітарну допомогу. Це означає, що все фінансування та матеріальне забезпечення йде або через військову частину, до якої прикріплене ДФТГ, або через органи місцевого самоврядування.
«Саме військова частина або орган місцевого самоврядування мають поставити на баланс отриману гуманітарну допомогу, наприклад, автомобіль – і лише після цього можуть передати в користування ДФТГ на час виконання якихось завдань, – пояснює Світлана Ільницька. – Розпоряджатися таким майном, у тому числі передавати його комусь або використовувати в інших цілях забороняється».
Мер Ірпеня і за сумісництвом командир ДФТГ Олександр Маркушин не міг про це не знати.
Кросовер преміум-класу для ДФТГ
За чотири місяці після звільнення Ірпеня місцевий мешканець Павло Мусієць подарував тутешньому ДФТГ кросовер преміум-класу Infiniti QX30. Принаймні так вказано в акті приймання-передачі від 10 серпня 2022 року з печаткою виконавчого комітету Ірпінської міськради, який очолює Олександр Маркушин.
Нагадаємо, що добровольче формування не може напряму отримувати гуманітарну допомогу. Проте перший заступник командира ДФТГ Сергій Глухоцький особисто засвідчив отримання Infiniti QX30 2017 року випуску.
Цей документ NGL.media надала військова частина А7299 у відповіді на запит. Військові стверджують, що виявили його випадково, під час перевірки завезеної гуманітарної допомоги у відомостях митної служби. У межах перевірки представник військової частини спілкувався з таким собі Павлом Шевченком, якого Павло Мусієць найняв перегнати «для потреб оборони» ще один кросовер – Infiniti QX50. Після тієї розмови, Шевченко, окрім документів на QX50, випадково переслав військовим ще й акт прийому-передачі на QX30.
У розмові з NGL.media Павло Шевченко запевняв, що завозив в Україну як гуманітарну допомогу лише Infiniti QX50. Проте він не зміг пояснити, кому він передав це авто і звідки у нього виявився акт приймання-передачі на Infiniti QX30.
Ще один кросовер
Infiniti QX50 Павло Шевченко привіз в Україну 25 серпня 2022 року, через два тижні після того, як ірпінське ДФТГ уже нібито отримало Infiniti QX30. Аби не сплачувати за автомобіль митні платежі Олександр Маркушин написав листа тодішньому виконуючому обов’язки начальника Волинської митниці Миколі Татарчуку, у якому засвідчив, що Infiniti QX50 «є гуманітарною допомогою та буде задіяний для здійснення військових завдань, для посилення захисту України».
В листі Маркушин зазначає, що передати автомобіль має член ДФТГ Василь Павлюк, який також вказаний «отримувачем» у митній декларації. Проте реальним власником Infiniti QX50 виявився Павло Мусієць – це вказано у свідоцтві власності, виданому департаментом транспорту штату Пенсильванія (США). З цього можна зробити висновок, що Павлюк і Мусієць – бізнес-партнери.
Лист Олександра Маркушина зіграв свою роль і митники пропустили Infiniti QX50 як гуманітарну допомогу, без сплати мита. Проте його обіцянки, що автомобіль буде використаний «для посилення захисту України», залишились на папері – бо після перетину кордону він просто зник.
NGL.media вдалося встановити, що завдяки листам Маркушина за кілька місяців 2022 року в Україну без сплати мита завезли щонайменше п’ять автомобілів, але жоден з них не потрапив до військових.
Сліди автомобілів губляться
Ми уже згадували вище, що ДФТГ не можуть отримувати гуманітарну допомогу, у тому числі автомобілі. Натомість їх могли б отримати в/ч А7299 або ж Ірпінська міськрада, поставити на баланс і лише тоді передати у користування ДФТГ.
Командир в/ч А7299, якій підпорядковане ірпінське ДФТГ, підполковник Олексій Хорольський у відповідь на запит NGL.media повідомив, що не отримував жодного з п’яти ввезених автомобілів.
Не бачили цих автомобілів ні в Ірпінській міськраді, ні у місцевому ДФТГ. Принаймні такі офіційні відповіді (раз, два, три) NGL.media отримали від Олександра Маркушина, який очолює обидві структури.
Проте міський голова Ірпеня так і не зміг пояснити – навіщо він клопотав перед митницею про ввезення автомобілів як гуманітарної допомоги для очолюваної ним ДФТГ і чому ДФТГ так і не отримала цих авто? Олександр Маркушин відмовився говорити з NGL.media.
«В ці машини треба добряче вкладати»
Згадані вище два кросовери Infiniti QX30 та Infiniti QX50 ми знайшли за VIN-кодами на американському онлайн-аукціоні пошкоджених автомобілів після страхових випадків. Обидва авто були куплені ще наприкінці 2021 року.
В ремонт лише видимих пошкоджень кожної з автівок треба вкласти не менше чотирьох тисяч доларів, вважає власник авторемонтного бізнесу Сергій К., до якого звернулися NGL.media. «В ці машини треба добряче вкладати. Купити, привезти, оплатити ремонт – це буде недешево. Тільки доставити автомобіль з Америки обійдеться десь в районі трьох тисяч доларів. Усе разом – це як ще одна машина буде», – каже він.
Саме через це волонтери, які займаються постачанням автомобілів для ЗСУ, як правило, не купують їх у США. За словами Святослава Літинського, учасника волонтерської ініціативи «Подорожуй. Кохай. Пікапи ганяй», у перший рік великої війни машини найчастіше везли з сусідньої Польщі, а тепер, коли Польщу «викупили», з Німеччини, країн Балтії і навіть Великої Британії. Коштує це десь 400-600 євро, і то за умови однієї ночівлі, тобто з витратами на готель.
Волонтери «Подорожуй. Кохай. Пікапи ганяй» уже привезли більше трьох тисяч автомобілів для війська, проте Літинський не пригадує, щоб серед них був хоч один Infiniti. «Очевидно ж, що Infiniti дорога в ремонті. Така машина, може і підійшла б для фронту, бо підходить все, що їздить. Але завжди є міркування ціни і того, що ми за неї отримуємо. Найчастіше військові просять пікапи, найпопулярніші марки Nissan, Ford, Mitsubishi», – каже Літинський.
Про те, що кросовери Infiniti – не найкращий вибір для фронту, каже власник авторемонтного бізнесу, до якого звернулися NGL.media. «Це автомобілі більше преміум-класу, їх просто недоцільно там використовувати. Потрібні більш витривалі машини, щоб проблем з запчастинами не було. Довго чекати на ті запчастини», – пояснює Сергій К..
Детальний розбір
Довго чекати і дорого платити за запчастини доводиться і звичайним цивільним власникам Infiniti. І от тут їх виручають народні вмільці на кшталт Павла Мусійця та Василя Павлюка.
Павло Мусієць давно займається скупкою автомобілів після аварій. Спеціалізується здебільшого на Infinitі, які розбирає та продає по запчастинах. За даними Market Inside, тільки протягом січня-березня 2022 року Павло Мусієць завіз в Україну з США щонайменше чотири автомобіля, два з них Infiniti. Абоненти найчастіше записують його номер телефону як «Розборка Інфініті Паша Ірпінь» або «Pavlo Musiets Запчастини Розборка QX50».
Василь Павлюк також завозить в Україну биті Infiniti, які розбирають у його власному цеху, розташованому в Ірпені. Це у розмові з NGL.media підтвердив його компаньйон Віктор Перехрестенко. Перехрестенко теж продає деталі з розібраних Infinity у магазині в Бучі, на маркетплейсах Автопро та OLX.
Це розслідування відбулося завдяки учасникам спільноти NGL.media, яким доступний особливий контент і можливості.
«До війни ми працювали разом [з Павлюком і Мусійцем] в «розборці» на їхній території. На той момент у нас там було може 10 автомобілів, які ми разом завезли. Потім ми розійшлися. Бо те, що розбирали в Ірпені, воно згоріло», – стверджує Перехрестенко. Він запевняє, що після вторгнення росіян не отримував від Павлюка чи Мусійця жодного авто і працює зараз окремо.
За словами власника авторемонтного бізнесу Сергія К., якщо завезені як гуманітарну допомогу Infinity розібрати, то можна виручити до 10 тис. доларів з кожного автомобіля: «Наприклад, один двигун від такої машини можна продати за 2-3 тис. доларів, коробку-автомат – від тисячі».
Василь Павлюк та Павло Мусієць відмовились підтвердити чи спростувати гіпотезу NGL.media про те, що гуманітарні авто, за які особисто клопотав мер Ірпеня, були розібрані і продані по запчастинах. «Вам би казки писати», – тільки й відповів Мусієць, відмовившись говорити про долю завезених ним кросоверів.
За даними митниці, окрім Infiniti QX30 та Infiniti QX50, військова частина А7299 мала б отримати ще три автомобілі, ввезені на прохання мера Ірпіня як гуманітарна допомога – Nissan Navara, Volkswagen Touran та Volkswagen Transporter. У всіх випадках Олександр Маркушин особисто звертався до митників з офіційними проханнями пропустити автомобілі без сплати відповідного мита.
Відправником одного з цих автомобілів, Volkswagen Touran, у митній декларації вказана спілка українців з німецького Аусбурга Ukrainischer Verein Augsburg e.V. Виконавча директорка цієї організації Катерина Матей була спантеличена питаннями NGL.media про зв’язок з ірпінським ДФТГ. «Ми ніколи не відправляли автомобілі для військових, – запевнила вона. – Наша діяльність виключно гуманітарна, і, відповідно до німецького законодавства, ми не маємо права надавати допомогу військовим».
Продаж гуманітарки під час воєнного стану загрожує реальним ув’язненням
П’ять автомобілів, безмитно завезених в Україну на прохання Олександра Маркушина, просто зникли. Жоден з них так і не був зареєстрований у базі даних МВС – схоже, їх просто розібрали на запчастини. Ймовірно, таких автомобілів може бути значно більше, проте Державна митна служба відмовилася надати редакції інформацію про усі автомобілі, завезені як гуманітарна допомога для ірпінського ДФТГ.
«Якщо факт продажу гуманітарної допомоги, навіть розбір автомобілів на запчастини, буде доведено і розмір шкоди становитиме не менше 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 435 тис. грн станом на 2022 рік) – то такі дії мають кваліфікуватися за ч. 3 ст. 201-2 ККУ як продаж гуманітарної допомоги під час воєнного стану», – пояснює партнерка адвокатського об’єднання «ЛІ партнерс» Світлана Ільницька.
Продаж гуманітарної допомоги карається позбавленням волі від п’яти до семи років з конфіскацією майна.
Якщо ж слідству не вдасться довести, що було завдано шкоди більше 435 тис. грн, то ця справа може бути кваліфікована як шахрайство (ст. 190 ККУ), що в умовах воєнного стану може означати штраф 68-136 тис. грн, або ж позбавлення волі від трьох років.
Авторка: Єлизавета Чип
Джерело: NGL.media
Распечатать
