Як Кремль фінансує “русский мир” у Білорусі: оприлюднено секретні документи
Доступ до секретних документів отримала і поділилася ними з журналістами-розслідувачами з . “Бюро” вивчило сотні файлів: заявки на гранти і фінансові звіти, листування з кураторами і банківські виписки. Документи проливають світло на багаторічну історію підтримки “м’якої сили” в Білорусі. Загальний обсяг грантів – сотні тисяч доларів.
Як з’ясувало “Бюро”, кремлівський фонд фінансував різні проєкти в Білорусі: від видання пропагандистської літератури та круглих столів до роботи Центру правових консультацій у Мінську, від компенсації юридичної допомоги для затриманої активістки до створення музею радянських монументів, вивезених із Європи. Особливо інтенсивно фонд став працювати після придушення масштабних протестів 2020 року.
КОНСУЛЬТАНТИ ПІД ПРИКРИТТЯМ
Читайте по темі: На Львівщині судитимуть працівників банку за привласнення коштів клієнтів
Непримітний офіс руху “Союз” у центрі Мінська – оплот “русского мира” в Білорусі. Тут, недалеко від Будинку уряду і КДБ, роздають георгіївські стрічки і збирають гуманітарну допомогу для російських військових. Голова руху “Союз” Сергій Лущ особисто возив продукти, медикаменти, ноші та генератор на передову.
Миловидний активіст із неонацистським минулим не приховує своїх проросійських поглядів. Але про дещо він вважав за краще з нами не говорити. А саме про гранти від Правфонду. Щоправда, кремлівські гроші він отримав не відразу. На зорі своєї активності Лущ був пов’язаний із маргінальними силами.
Як писало видання , в молодості він був членом російської релігійної неоязичницької секти “Схорон Еж Словен”, що перекладається як . Ідеологію цієї секти правозахисники описували як ультраправу та антисемітську. Під час ритуалів сектанти підкидали руки в нацистському вітанні. Лущ займав високу позицію в цій секті – він був волхвом і проводив ритуали.
У 2011 році Лущ очолив у Білорусі молодіжне громадське об’єднання “Русь молода” (“Румол”), активісти якого роздавали георгіївські стрічки та брали участь в акції “Безсмертний полк” – і те, й інше символічно пов’язане з так званим “русскім міром”. 2019 року проросійський активіст спробував стати кандидатом у депутати на виборах до парламенту, але не зібрав потрібну кількість підписів. А 2021 року хотів створити проросійську політичну партію “Союз”, але Мін’юст відмовив у реєстрації.
Зараз Лущ ходить в ефіри до білоруського пропагандиста Григорія Азаренка і їздить на окуповані території України від імені того самого руху “Союз”. Саме в офісі цієї організації в самому серці Мінська розташований і Центр правових консультацій, спонсорований Правфондом.
“Центри правової допомоги служать для того, щоб знати, кому потрібна допомога. Ви маєте знати, хто вразливий. Це засновано на логіці: рука руку миє. Якщо я надам вам послугу і допоможу з юридичними питаннями, то ви будете більш схильні надати мені послугу в майбутньому”, – сказало джерело в європейській розвідці..
Читайте по темі: Сили оборони відбили на фронті 216 атак противника
На запуск Центру правових консультацій у Мінську кремлівські куратори виділили понад 60 тисяч доларів. Одержувачем гранту в документах вказано ще одну організацію, яку співзаснував і очолив Лущ, – асоціацію “Сприяння розвитку інтеграції, міжнародного соціально-культурного та ділового співробітництва”. Але не все йшло гладко в його роботі від самого початку.
До нас у руки потрапив лист, написаний Лущом у жовтні 2021 року російському послу в Білорусі Євгенію Лук’янову. У листі керівник нещодавно відкритого Центру правових консультацій у Мінську скаржиться, що Адміністрація Олександра Лукашенка ставить палиці в колеса.
ЛИСТ СЕРГІЯ ЛУЩА РОСІЙСЬКОМУ ПОСЛУ ЄВГЕНУ ЛУК’ЯНОВУ
Річ у тім, що будь-яка грантова підтримка вимагає узгодження в Департаменті з гуманітарної діяльності Адміністрації Лукашенка. Офіційні терміни розгляду звернень 14 днів.
“Фактично ж асоціація стикається з постійним затягуванням термінів розгляду заяв, що негативно позначається на роботі Центру і перешкоджає його системній роботі”, – скаржився Лущ..
Перший транш в Адміністрації Лукашенка схвалили лише через три місяці після відкриття центру і тільки після безпосереднього втручання російського посольства. Другий транш узагалі не погодили. Тоді Лущ знову підключив свої зв’язки в посольстві, але цього разу вони не спрацювали. Половина річного бюджету зависла в повітрі. Але проросійський активіст знайшов вихід зі становища. Він запропонував Правфонду укласти договір із ним, а не з асоціацією “Сприяння розвитку інтеграції, міжнародної соціально-культурної та ділової співпраці”.
ЛИСТ СЕРГІЯ ЛУЩА ВИКОНАВЧОМУ ДИРЕКТОРУ ПРАВФОНДУ АЛЕКСАНДРУ УДАЛЬЦОВУ
Згодом Правфонд виділяв гроші на роботу центру в Мінську безпосередньо Лущу. У контрактах із фондом був зазначений рахунок активіста в московському , пересування грошей на якому складніше відстежити з Білорусі. Сергій Лущ відмовився коментувати співпрацю з фондом у розмові з “Бюро” телефоном.
За нашими підрахунками, бюджет Центру правових консультацій за 2022-2023 роки перевищив 160 тисяч доларів. Більше половини пішло на зарплати працівників: керівника, юриста, секретаря, системного адміністратора.
У докладних звітах перед фондом Лущ описав, чим центр займався в ці роки. Його співробітники консультували співвітчизників під час звернень до судів, міліції та інших офіційних органів, моніторили законодавство і готували аналітичні записки для російських чиновників, зміцнювали зв’язки серед своїх прихильників.
ЗВІТ ПРО ВИКОРИСТАННЯ ГРАНТУ, НАДАНОГО СЕРГІЮ ЛУЩУ
За два роки до центру надійшло близько 1500 звернень. Основні теми пов’язані з правами і можливостями білоруських громадян у Росії та російських у Білорусі, починаючи від порядку здобуття освіти або влаштування на роботу в кожній із країн, переміщення між країнами і легалізації, закінчуючи переїздом на постійне місце проживання, а також веденням бізнесу і придбанням майна. У центрі документували кожне звернення і передавали особисті дані заявників до Правфонду.
“Коли ви контактуєте з цими людьми, навіть якщо ви надаєте якісь найелементарніші юридичні консультації, ви просто збираєте розвіддані та нарощуєте свої мережі”, – зазначив у розмові з експерт із російських спецслужб Андрій Солдатов..
З початком війни до мінського Центру правових консультацій почали надходити запитання від росіян, які мешкають в Україні, щодо того, як можна потрапити в Білорусь і Росію через українсько-польський кордон. Крім того, центр роз’яснював підприємцям, як вести бізнес на окупованих землях України, зокрема з питань відряджень у ці регіони, правил перетину кордону, особливостей митно-логістичних процедур.
На 2024 рік Лущ запросив у Правфонду на роботу центру понад 60 тисяч доларів. Але це не єдиний проєкт, що фінансується з Кремля.
Голова Центру правових консультацій отримував від Правфонду гроші на проведення пропагандистських заходів. Наприклад, у листопаді 2022 року в Мінську він провів круглий стіл “Право на історичну пам’ять”, щоб про Другу світову війну. У заході брали участь близько 30 осіб, серед яких: директор Правфонду Олександр Удальцов, старший радник посольства Росії в Білорусі Станіслав Макаренко, білоруські та російські пропагандисти Олексій Дзермант, Петр Петровський, Микола Межевич та інші. Організація круглого столу обійшлася майже в шість тисяч доларів.
Бурхливу діяльність Луща регулярно оплачували з Росії. Але не його одного.
“М’ЯГКА СИЛА” РОСІЇ
До протестів 2020 року активність “русского мира” в Білорусі зводилася переважно до проведення пропагандистських заходів: конференцій, читань, форумів, байкерського зльоту, фестивалю козачого мистецтва. Частими гостями таких заходів були представники російського посольства в Білорусі.
При посольстві працює Координаційна рада російських співвітчизників (КСОРС). До цієї ради входить близько трьох десятків організацій, серед яких уже згаданий нами рух “Союз”, а також менш відомі проросійські сили на кшталт “Русского дома”, “Русского общества”, “Землячества Донбасса”, “Кримського земляцтва”, “Центру казачьей культуры” та інших організацій.
КСОРС очолює колишній учитель історії та вітебський чиновник, член Спілки письменників Білорусі Андрій Геращенко. У нього багаторічна історія співпраці з Правфондом. За рахунок фінансової підтримки російських донорів Геращенко реалізував свої письменницькі амбіції. З 2018 року Правфонд виділив йому близько 70 тисяч доларів на видання п’яти книг про Велику Вітчизняну війну.
Діяльність Правфонду в Білорусі не обмежується підтримкою пропагандистських видань і публічних заходів. Геращенко і його соратники активні в мережі.
У КСОРС є власний сайт з недвозначною назвою , де публікується російська пропаганда. Кремлівський фонд виділив близько 10 тисяч доларів на запуск правової рубрики на цьому сайті 2022 року, де, зокрема, є окремий розділ .
ЗВІТ ПРО ВИКОРИСТАННЯ ГРАНТУ, НАДАНОГО АНДРІЮ ЛОПАЦЬКОМУ
Заявку на грант подавав заступник голови КСОРС, юрист Андрій Лопацький. Цей уродженець Севастополя заснував у Білорусі соціально-культурний центр “Кримське земляцтво”. Від імені цього центру він підписував угоди про співпрацю з чиновниками з окупованого Криму.
У 2023 році апетити Лопацького зросли. Він запросив у Правфонду вдвічі більше грошей на продовження роботи правової рубрики сайту. У розмові з “Бюро” проросійський діяч підтвердив співпрацю з кремлівським фондом.
“Ми співпрацюємо з Правфондом за різними напрямками, зокрема й безоплатно. Заявки ми пишемо із завидною регулярністю, але це не означає, що ці заявки нам задовольняють”, – сказав “Бюро” Лопацький..
Його шеф і колега Геращенко отримував гонорари як технічний фахівець сайту “Вместе с Россией” із гранту Правфонду.
ВІДОМОСТІ ПРО ОТРИМАННЯ ВИНАГОРОД ІЗ ГРАНТУ ПРАВФОНДУ
Геращенко не відповів на наші дзвінки і запит електронною поштою.
До сфери інтересів Правфонду в Білорусі входила не тільки рада при російському посольстві.
ГРОШІ НА МУЗЕЙ
Коли кілька років тому в Польщі почали демонтувати радянські пам’ятники в рамках програми декомунізації країни, брестська підприємиця Наталія Ільницька вирішила їх врятувати. Вона монументи в Білорусь, щоб створити під Брестом музей просто неба “Алея пам’яті.
У Білорусі Ільницька відома як директор брестського ринку і “богиня фотошопу”. Її зображення в обвішаному медалями мундирі невміло “вклеювалося” за допомогою графічного редактора на різні корпоративні фотографії. Знімки розлетілися мережею і стали мемами. Ільницька наполягала, що фотографії справжні, але їй не повірили.
Більш вдалим виявився її проєкт “Алея пам’яті”, який підтримав усе той же Правфонд. Наталія Ільницька розповіла “Бюро”, що зараз у музеї 30 монументів. 26 експонатів було вивезено з Польщі. За словами підприємниці, музей відвідало понад 10 тисяч осіб із 36 країн.
“Ми намагалися [привезти пам’ятники] з Латвії, але в нас не вийшло”, – сказала Ільницька.
За її словами, створення музею підтримало посольство Росії в Білорусі. Воно попросило Правфонд виділити Ільницькій фінансову підтримку, щоб .
У червні 2022 року російський фонд виділив Ільницькій майже 13 тисяч доларів.
ПОСВІДЧЕННЯ ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ІНОЗЕМНОЇ БЕЗОПЛАТНОЇ ДОПОМОГИ ТА ПЛАН З ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗЕМНОЇ БЕЗОПЛАТНОЇ ДОПОМОГИ НАТАЛІЄЮ ІЛЬНИЦЬКОЮ
“Ми отримали 795 тисяч російських рублів. За ці гроші ми побудували паркан і поклали плитку. Щодо пам’ятників нам нічого не покрили. Посольство сказало, що буде допомагати, щоб ще виділили грант, але поки що нам нічого не дали”, – розповіла брестська підприємниця..
У звіті для фонду Ільницька вказала інакше – виділений грант було витрачено на компенсацію витрат на перевезення та реставрацію пам’яток, на благоустрій музейного простору, а також на проведення просвітницьких і патріотичних заходів та розробку тематичних екскурсій.
ГУЧНЕ ЗАТРИМАННЯ
“Бюро” також виявило у витоку грант на компенсацію юридичної допомоги опонентці білоруського режиму Софії Сапізі. Її затримали разом зі своїм хлопцем, блогером Романом Протасевичем у травні 2021 року, коли в Мінську примусово посадили авіалайнер компанії , який летів з Афін до Вільнюса. Цей скандальний інцидент назвали повітряним піратством.
Білоруська влада звинуватила Сапегу в адмініструванні протестного телеграм-каналу , де публікувалися дані силовиків. Їй загрожувало до 12 років в’язниці. Білоруські правозахисники визнали Сапегу політичною в’язнею.
Сапега – російська громадянка. Володимир Путін обговорював її затримання з Олександром Лукашенком;
“Зрозуміло, її доля нам небайдужа”, – говорив прессекретар російського президента Дмитрій Пєсков.
Правфонд виділив понад сім тисяч доларів на компенсацію адвокатських послуг для росіянки.
РЕЄСТР ВИТРАТ НА ЮРИДИЧНУ ДОПОМОГУ СОФІЇ САПЕЗІ
За рік після затримання її засудили на шість років колонії за розпалювання ворожнечі та незаконний збір інформації про приватне життя. У червні 2023 року Сапега вийшла на свободу – її помилував Лукашенко. З гомельської колонії дівчину забирав особисто глава Приморського краю, звідки вона родом.
“РОСІЯ СВОЇХ НЕ КИДАЄ”
Свіжіший грант Правфонду пов’язаний з недавньою хвилею затримань проросійських активістів у Білорусі. Однією з перших за ґрати потрапила постійний організатор “Безсмертного полку” у Вітебську Ельвіра Мірсалімова.
Вона – активна прихильниця прискорення інтеграції Білорусі та Росії. Зі своїми однодумцями Мірсалімова заявляла про необхідність офіційного визнання владою Білорусі російського статусу Криму, а також виступала за зняття кримінального переслідування білорусів, які воювали на Донбасі за сепаратистів.
У лютому минулого року Мірсалімову затримали вітебські міліціонери за публікації в соціальних мережах. В одному випадку це був перепост повідомлення російського воєнкора Владлена Татарського, де російський солдат стояв ногами на прапорі Збройних сил України зі свастикою, а в другому – за історичне фото, де люди з біло-червоно-білими прапорами і портретами Гітлера зустрічають фашистських окупантів у Білорусі. Суд визнав Мірсалімову винною в та дав штраф у розмірі 2600 рублів (понад 800 доларів).
“Дві доби в ізоляторі, на голій металевій шконці (лютий), з численними повірками з кайданками за спиною, хиханьки і жарти від співробітників, величезний штраф і подальші пролонговані наслідки, які, якщо мене не буде реабілітовано, будуть переслідувати мене і мою сім’ю все життя. Але зате. Я дізналася, що Росія своїх не кидає. Це дійсно так. Спасибі”, – написала Мірсалімова у себе в телеграмі, підбиваючи підсумки минулого року..
Правфонд компенсував Мірсалімовій цей штраф, а також послуги адвоката. Грант на 1100 доларів отримав чоловік активістки Дмитрій Рубаник на свій рахунок у російському .
РОЗПИСКА ДМИТРІЯ РУБАНИКА ПРО ОТРИМАННЯ ОДНОРАЗОВОЇ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ЕЛЬВІРІ МІРСАЛІМОВОЇ
Рубаник відмовився від коментарів телефоном. Мірсалімова не відповіла на наші дзвінки та повідомлення в месенджери.
Раніше російський фонд уже допомагав оплачувати юридичний захист колишнього радянського офіцера і підприємця Віктора Бута, засудженого у США на 25 років в’язниці за торгівлю зброєю, та агента ФСБ Вадима Красікова, засудженого до довічного ув’язнення за вбивство колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі у Берліні.
“Правфонд – це ще й страхова допомога. Якщо ви просите людей виконувати сумнівну роботу, то вам потрібно показати їм, що вони не залишаться осторонь, якщо їх спіймають за цим сумнівним заняттям. Якщо ви кинете людей напризволяще, ніхто не захоче працювати з вами в майбутньому. Це стосується як шпигунів, так і агентів впливу. Вам потрібно фінансувати їхніх адвокатів і гарантувати їм, що вони нічого не втратять…” – пояснило джерело в європейській розвідці.
ОПЕРАЦІЯ ВПЛИВУ
Створений указом Путіна Фонд підтримки та захисту співвітчизників і його виконавчий директор Олександр Удальцов перебувають під санкціями Євросоюзу. Вони потрапили до чорного списку, тому що .
Естонські спецслужби вважають Правфонд псевдоправозахисною організацією, яку використовують для проведення операцій впливу за кордоном – пропаганди, дезінформації, вербування.
“Це продовження діяльності російських спецслужб, що дає змогу контролювати і направляти [в потрібне русло] російськомовну діаспору в зарубіжних країнах. Важливо розуміти, що Росія насправді не дбає про російськомовне населення за кордоном, а використовує його як інструмент для операцій впливу – іншими словами, як засіб невійськового нападу”, – сказала нашим колегам із
За даними британського видання , серед керівників Правфонду було кілька агентів розвідки. Білоруський напрямок курирує старший радник фонду В’ячеслав Єлагін, який до цього довгий час працював у російському Міністерстві закордонних справ.
“Зв’язок цього конкретного фонду із середовищем, контрольованим російськими спецслужбами, існував фактично від самого початку створення цього фонду. […] особи, які представляють себе як незалежні, скажімо так, експерти, дослідники, співробітники цього фонду, насправді є кадровими співробітниками російських спецслужб”, – сказав нашим колегам із керівник Служби держбезпеки Латвії Нормунд Межвієтс..
За підрахунками, за останні п’ять років Правфонд виділив близько 400 тисяч доларів на білоруські проєкти. Підживлювана з Кремля діяльність проросійських активістів у Білорусі несе загрозу для незалежності цієї країни.
Автор: Олександр Ярошевич
Джерело: “Бюро“
Распечатать
